Фокуси з колодою карт
Колода карт (а те й трохи) є практично в кожному будинку, і навіть із назви стає очевидним їхнє використання – карти ми називаємо гральними. Але крім разнообразнейших карткових ігор, існують і інші застосування для карт, а саме – гадання й фокуси. От про карткові фокуси й трюки й піде мова в цій статті.
Кількість карткових фокусів не піддається обліку ніякою статистикою, можна лише сказати про порядок цифр – рахунок іде на тисячі. Якість карткових трюків і фокусів теж займає найширший спектр ілюзійної майстерності – від елементарних, які й дитина легко освоїть, і до високопрофесійних, чий секрет ведений лише деяким присвяченим. Перед тим, як перелічити деякі карточно-трюкові премудрості, озвучимо кілька обов'язкових правил при проведенні карткових фокусів.
П'ять «ніколи не можна» для карткових фокусів
1. Ніколи не можна сповіщати глядачів про ефект, що готується, від фокуса - тобто розкривати його «ізюминку» ДО виконання. Такою непомірною балакучістю фокусник і глядачів попередить, у який момент треба виявити уважність, і у випадку трюкової невдачі красиво «вийти з положення» навряд чи вийде.
2. Ніколи не можна видавати секрети фокусної технології, навіть після подання. Трюки показуються за кілька мінут, а розучуються багаторазово довше – цінуєте свою працю!
3. Ніколи не можна представляти однаковий набір фокусів тим самим глядачам. По-перше, при повторах увага людей загострюється на ваших конкретних діях, що підвищує ймовірність «викриття». По-друге, тим самим ви створюєте стійку думку про вбогість вашого фокусного репертуару.
4. Ніколи не можна сперечатися й вуж тим більше лаятися із глядачами. Фокуси показуються для них, і глядач завжди правий (прямо як клієнт у магазині!) Як би не хотілося вам гаркнути на надто уважного паливоду, у весь голос заявляющего «А в дядька в рукаві ще два тузи ховаються!» - терпите, посміхайтеся…і вдосконалюйтеся!
5. Ніколи не можна заспокоюватися й лінується. Чемпіоном роблять тренування – і не тільки в спорті. Тренуйтеся, працюйте, розучуйте нові фокуси до автоматизму – і успіх буде вашим частим гостем.
Тепер розповімо про деякі карткові трюки докладніше – так сказати, сеанс фокусної карткової магії з викриттям і поясненнями.
Строката стрічка
В багатьох карткових фокусах потрібно показати глядачам всю карткову колоду особами або сорочками карт одночасно. Та й сама по собі така «строката стрічка» королів, тузів і інших карткових елементів підсилює ефектність виступу й характеризує спритність у керованості колодою. Крім того, динамічне раскладывание стрічки з карт здатно відволікти увага глядачів – а у фокусах з картами цей істотний доданок успіху!
Для раскладывания «строкатої стрічки» колоду попередньо необхідно злегка повернути навколо своєї осі, після чого покласти на стіл. Чотири пальці правої руки (якщо ви – правша) кладуть на колоду й рівномірно ведуть неї убік попереднього повороту, злегка притискаючи до стола. Карти будуть рівномірно розкладатися стрічкою за умови постійної швидкості руху руки й сталості ж тиску на основну колоду. Тобто в цьому фокусі головне – підібрати комфортну для вас швидкість руху руки й силу тиску на колоду. Для початку варто практикуватися на столах, покритих скатертиною – шорсткість поверхні сприяє рівномірній стрічці з карт. Надалі, після придбання навичок, можна перейти й на гладкі (поліровані) столи, тим більше що на них ефектно смотрится переворот вашої «строкатої стрічки» - коли одним невловимим рухом весь ланцюжок карт перевертається сорочкою або особою нагору! Для «перевороту» головне – щоб споконвічно карти лягли рівномірно, і тренування – більше нічого!
Фокусник простягає глядачам щільне віяло з атласних карт, пропонуючи вибрати одну з них, і повернути йому, не повертаючи лицьовою стороною. Повернута карта «поринає» назад у колоду, трохи треба кілька тасующих рухів.…До речі, як варіант – можна віддати перетасувати карти кому-небудь із глядачів. Одержавши у свої руки повністю перемішану колоду, фокусник бере дві крайні карти, із зусиллям вставляє їх у колоду, вдавлює – і обрана глядачем карта з'являється з торця!
Секрет трюку простий і немудрий. Коли фокусникові повертають обрану карту, він бере її більшим і середнім пальцями, приберігаючи вказівний для спеціальної «місії». Перед тим, як вставити карту в колоду, нігтем вказівного пальця він злегка натискає на її торець. слід, Що Вийшов, цілком достатній, щоб побачити його з торця колоди. Згодом (після перемішування) цю карту неважко витягтися за допомогою двох інших, вставлених з боків від її.
Ні, з гарячливими напоями це фокус нічого загального не має. Алкоголь взагалі не кращий помічник і союзник у карткових справах, скоріше навпаки. Назва трюку пов'язане з раскладывание карт у п'ять стопок. Забігаючи вперед, скажемо – у цьому раскладывании й таїться секрет фокуса.
Розташувавшись за столом разом з 4 учасниками, фокусник роздає кожному по п'яти карт і пропонує запам'ятати їх (можна попросити запам'ятати трохи або всього одну карту – неважливо). Потім карти збираються й розкладаються на столі в п'ять стопок, глядачам пропонується вибрати будь-яку стопку. Взявши названу стопку, неї розвертають особою до глядачів, задається питання – «Тут є ваша карта?»…Ледь хто-небудь із учасників говорить «Так!» - йому відразу пред'являється його карта!
Секрет трюку – збирати карти від глядачів потрібно строго послідовно, у результаті ваші карти виявляться зверху всіх зібраних. Потім, розкладаючи з по однієї в стопочки на столі, успіх фактично гарантований. У кожній з отриманих стопок карти будуть лежати саме в тій послідовності, у якій сидять глядачі за столом! Якщо на питання «Тут є ваша карта?» відповість «Так!» третій учасник – виходить, його карта буде третин у стопці, якщо четвертий – карта буде четвертої й т.д. Таким чином, постарайтеся відволікти глядачів-учасників у процесі збору карт від збереження порядку в складається колоде, що, – розмовами, жартами й т.п.
З колоди вибираються вісім карткових дам і королів і розкладаються у дві стопки по «половому» ознаці – дами окремо, королі окремо. Потім стопки кладуть одна на іншу, глядачам пропонується зняти міні-колоду, що вийшла, скільки завгодно раз, фокусник ховає колоду за спину.…І витягає через спину (не дивлячись!) карти попарно – строго по мастях!
Секрет трюку досить простий. Якщо попередньо розкласти дам і королів в однаковому по мастях порядку, то ніякі «зняття» із загальної колоди не порушать порядку мастей. Досить буде за спиною брати одну карту зверху колоди, а другу – знизу, і фокус пройде на ура. Правда, фокусник і сам не знає, яка саме пара короля й дами зараз з'явиться – але піковий король буде з піковою дамою, а червовый – зі своєю «серцевою половинкою» гарантированно!Рука-
Магніт
Фокусник повідомляє про свої здатності піднімати карти розкритою долонею, після чого дістає колоду й пропонує глядачам переконатися в її «нормальності», Більше того – можна й руки фокусника обстежити на предмет їхньої липкості, відсутності хитромудрих гачків і т.п. Тепер, коли чистота експерименту не викликає сумнівів, розкрита рука кладе на ігровий стіл, і під неї підсуваються карти – так, що в результаті з-під руки стирчить ціле віяло. Рука повільно піднімає над столом – карти піднімаються разом з нею! Фокусник розводить пальці убік – карти висять! Демонстрація кінчається ударом руки об стіл – і карти розсипаються…
Головна складність трюку – після огляду рук надягти на великий палець петлю з капронової нитки, другий кінець якої заздалегідь закріплений на ґудзику рукава. Коли під долоню просовуються карти, вони виявляються між ниткою й рукою. Капронові нитки мало того, що досить міцно й можуть утримувати навіть повну колоду карт, їх практично не видно на тілі, так що долоня після фокуса можна показувати без побоювань. Фінальний удар об стіл зміщає карти з рівноваги – і вони вільно випадають.
«Де дама треф?»
Для цього трюку буде потрібно звичайна колода карт, що після перетасування фокусник безладно розкидає на столі й запитує в глядачів – «Де дама треф, як ви думаєте?» Коли хто-небудь із глядачів указав на довільно лежачу карту, треба друге питання – «А де шістка чирв (наприклад)?» Коли піднята й ця карта, фокусник заявляє, що туза пік він «знайде» сам, піднімає третю карту, демонструє всі три глядачів – у його руці всі названі карти!
Секрет трюку – у спритності «підглядання» при відкритті карт. Помітивши саму нижню карту після тасування (у нашім прикладі – це дама треф), необхідно зафіксувати її місце на столі після розкидання колоди. Піднімаючи першу зазначену глядачем карту, підглянете її. Це зовсім не так складно, досить попрактиковаться. Знаючи, яку карту ви підняли (у нашім прикладі першої буде шістка чирв), запитуєте в глядачів про неї, піднімаєте другу карту, теж акуратно підглядівши. Зрозуміло, це туз пік! І останню карту фокусник бере зі стола, заздалегідь примітивши місце – заявляючи про туз пік, підбирається дама треф.
При достатній натренированности такий трюк здатний зробити відмінне враження. Зрозуміло, необхідно відволікати увагу аудиторії в самі відповідальні моменти – розмови, ефектні жести й т.д.
Вольт – класика жанру
Вольт – один з наріжних каменів карткових трюків, являє собою обмін місцями нижньої й верхньої частин колоди. Таким чином, ті карти, що лежали внизу колоди, виявляються зверху. Майстерно проведений вольт дозволяє досвідченим шулерам повернути колоду після «зняття» у первісне положення, але взагалі застосування вольта значно ширше.
Класичний вольт виконується двома руками. У ліву руку беруться карти – за довгу сторону й сорочкою нагору, як при здачі, великий палець із одного боку, всі інші – з іншої. Мізинцем лівої руки колода ділиться на дві частини, мізинець придавлює ті карти, які потрібно «відправити» наверх. Права рука накриває колоду, великий палець лягає на торці тільки верхньої половини карт (уже відділених мізинцем лівої руки!) Верхні карти просуваються від себе з одночасним підйомом далекого краю нижніх карт і їхнім поворотом навколо своєї осі. Стискаючи руки, фокусник складає обидві частини колоди разом – обмін верхніх і нижніх половин колоди відбувся!
Спочатку вольтів здається досить складним у здійсненні. Тренувати його потрібно повільно, дотримуючи синхронності й правильність рухів. Зате у відточеному виді вольтів смотрится з боку як швидкий стиск рук – а колода вже непомітно «знята» так, як потрібно фокусникові.
Міст – базовий трюковий елемент
Мостом у карткових фокусах прийнято називати прийом поділу колоди точно по обраній карті, технологія виконання схожа на вищеописану процедуру про вольт.
Карти беруться за довгу сторону лівою рукою, великий палець – зверху колоди. Права рука накриває карти, її великий і підмізинний палець прогинають всі карти за допомогою вказівного пальця лівої руки, і відразу вигинають верхню частину колоди на себе. У результаті вигнуті будуть обидві половини колоди, причому в різних напрямках. Завдяки еліптичному зазору, що вийшов мініатюрному, будь-який глядач зніме колоду саме по цій лінії! Міст – прийом універсальний, його комбінують із багатьма трюками – помилкове й індійське тасування й інші.
Загадка обраної карти
«Обчислити» обрану глядачем карту буває потрібно для безлічі карткових трюків. Розповімо про два способи такого обчислення – досить простих, але ефективних.
1. Коли обрана карта вертається глядачем у розсунуту віялом колоду, підкладете під карту мізинець. Тепер, швидко склавши колоду, інші пальці прикриють ваш мизинчик – і глядачі не помітять, що він ділить карти на дві частини. Досить злегка стиснути пальці, верхня частина колоди підніметься – і ви заметете повернуту карту.
2. Те ж саме, тільки замість стиску колоди використовується вольт і обрана карта переноситься в самий низ. Тепер можна запропонувати глядачеві зняти або самому перетасувати карти – і в процесі повернення всієї колоди відхилити карти під необхідним кутом, щоб помітити саму нижню! Тепер у тасуванні можуть брати участь хоч всі глядачі одночасно – обрану карту ви вже знаєте.
Форсаж – ілюзія вибору
Форсаж можна назвати дзеркальним відбиттям попереднього фокуса. Таким прийомом глядач вибирає із всієї колоди саме ту карту, яка необхідна фокусникові, причому в «выбирающего» підтримується стійка ілюзія вільного вибору! Форсаж – це сполучення вправності рук і відволікаючих маневрів (розмови, жести, міміка та ін.) От кілька способів форсування карт:
1. Математичний спосіб. Необхідна карта розташовується за кілька кроків верху колоди (наприклад, третя зверху). Глядачеві пропонується назвати довільне число від п'яти до двадцяти. Нехай він назвав «14». Фокусник відкладає карти в окрему стопку, супроводжуючи цей процес рахунком уголос, причому доходить до шістнадцятої карти! Далі потрібно розіграти подив – « А-Ааа, ви ж сказали чотирнадцять! Вибачите, секундочку…»Стопка карт переноситься цілком на іншу колоду, відлічується тепер уже 14 – і чотирнадцятою картою буде саме форсируемая. Яке би число карт глядач не назвав – досить відкласти на 2 карти більше (за умови, що форсируемая карта лежить третин від верху)
2. Спосіб «У чохлі», для нього буде потрібно деякий реквізит. Форсируемая карта підклеюється усередину двостороннім скотчем (чим менше смужка скотча – тим краще), інші карти акуратно вкладаються у футляр. Нахиливши футляр під кутом, карти з нього виїжджають, тасуютя, і містяться назад. При повторному витягу форсируемую карту необхідно витягтися разом з іншим (прийде потренироваться, розраховуючи силу стискання футляра, швидкість його нахилу й т.д.) У підсумку форсируемая карта буде зверху колоди, фокусникові залишається запропонувати глядачеві зняти її й запам'ятати.
«Я – найбільший фокусник із часів незабутнього Гудини!»
Трюк починається з перемішування повної карткової колоди, після чого довільному глядачеві пропонується розділити карти приблизно навпіл і забрати собі кожну з половин. Фокусник просить глядача перерахувати кількість карт у його половині колоди. Нехай вийшло 25 – виконуючий трюк варто запам'ятати суму цих цифр: 2 + 5 = 7.
Тепер потрібно показати глядачам сьому знизу карту у своїй половині колоди (сам фокусник не бачить її лицьову сторону), після чого карти фокусника кладуть на напівколоду глядача й здаються по однієї на стіл. Для додаткового ефекту ця здача супроводжується жартівливою фразою: «Я – найбільший фокусник із часів незабутнього Гудини!», причому кожна карта відкривається на кожному складі. На останньому складі приповідки з'явиться саме та карта, що показували глядачам.
Секрет фокуса – в елементарній математиці. Вся описана послідовність дій приведе до того, що загадана карта виявиться дев'ятнадцятої зверху. Так що будь-яка фраза, що складається з 19 складів, дозволить створити маленьке фокусне чудо!
Дивна математика
Повна колода карт тасується, кілька разів зрушується й кладе на стіл. Фокусник записує щось на папірці, звертає її й кладе на стіл (можна глядачам віддати). Зверху знімаються 12 карт і розкладаються особою нагору на столі. Глядачів просять вибрати 4 довільні з них, інші вісім убираються під колоду. Тепер – маніпуляції з обраними чотирма картами докладно:
На кожну з «чудової четвірки» потрібно покласти таку кількість карт, щоб їхня сума разом з достоїнством нижньої склала 10. Тобто на «картинки» і десятку не кладе ні однієї, на двійку – 8, на п'ятірку – п'ять і т.д. Тепер потрібно скласти достоїнства карт із обраної четвірки. Нехай, наприклад, це будуть король, десятка, двійка й п'ятірка: 10 + 10 + 2 + 5 = 27. Фокусник відраховує 27 карт із колоди, що залишилася, - і 27-ой картою буде та, чий номінал він записав заздалегідь і передав листок глядачам!
Секрет трюку – непомітно переглянути саму нижню карту в колоді (наприклад, перед тим, як покласти колоду на стіл). Після того, як вісім карт будуть підкладена знизу – записана карта виявиться сороковий зверху. Якщо всі описані далі дії виконати точно – загадана карта відкриється обов'язково.
Миттєва знахідка
Фокусник пропонує глядачеві вибрати будь-яку карту з колоди й заявляє, що відшукає загадану карту «наосліп» і всього за пару секунд. Більше того – фокусник демонструє, як саме він відшукає карту, супроводжуючи свої слова діями – колода на секунду заводиться за спину природним рухом і відразу вертається назад, перед «світлі очі» глядачів. Обрану карту пропонується вставити назад у колоду, руки трюкача знову на секунду ховаються за спиною…і обрана глядачем карта виявляється єдиної в колоді, що лежить особою нагору! Всі інші карти лежать особою долілиць!
Секрет трюку – при першому русі рук за спину вся колода перевертається, крім першої карти (важливо ідеально вирівняти колоду, щоб випадково не блиснула «особа» якої-небудь карти) При другій подорожі рук за спину перевертається вже лицьова карта – і вставлений картонний листочок виявляється єдиним, хто пливе в колоді «проти плину»…
Розірвана карта – як Фенікс із попелу…
Обрану глядачем карту загортають у хустку й розривають на чотири частини. Після розгортання хустки в ньому перебуває всього одна четвертушка розірваної карти – причому ця частина ідеально підходить до раптово, що з'явилася в тасуемой фокусником колоді, порваній карті! Ефектно? Тепер – подробиці:
1. Перед фокусом у будь-якої карти відривається кут (він більше не знадобиться), ушкоджена карта укладається в колоду другої зверху. Після того, як глядач вибрав карту, колоду відразу кладуть на стіл особою нагору, при цьому сама нижня карта віддаляється – на ній фокусник показує напрямки розривів, наприклад. Тепер карта з відірваним кутом виявляється самої нижньою. її карту, Що Прикривала, кладуть наверх колоди.
2. Взявши обрану глядачем карту, фокусник відриває від її приблизно такий же шматок, як від нижньої карти в колоді й кладе долілиць колоди – особою нагору на власну карту із завчасно відірваним кутом. Важливо, щоб відірвані кути розташовувалися по діагоналі друг від друга.
3. Поки глядач ставить розпізнавальний знак на відірваній їм четвертинці карти, фокусник імітує здачу його карти на стіл – насправді на столі виявляється « карта-заготівля». Коли карта витягається, верх колоди потрібно небагато відхилити нагору, щоб глядач його не побачив, і відразу зняти карти. Таким чином, обрана глядачем карта буде вже в середині колоди.
4. Фокусник, тримаючи карту особою до себе, рве її на 3 частині й змішує з кутом обраної глядачем карти, загортає всі обривки в хустку. Великий палець правої руки проштовхує мічений обривок ледве вище, а інші попросту залишаються в зігнутих пальцях правої руки (їх потім треба швидко опустити в кишеню)
5. Поки глядачі дивуються відсутності в хустці інших частин карти, фокусник бере колоду зі стола, причому певним чином – карти потрібно тримати за той кут, що відповідає відірваному! Тепер, якщо ліва рука буде жорстко фіксувати колоду, а права її із силою пролистывать – карта з відірваною чвертю сама вискочить із колоди! І виявиться абсолютно ідентичної шматку, загорненому в хустку!
Зараз не проблема купити й спеціальні трюкові карти – продукція таких брендів, як Bicycle, Fournier, Magic Makers і інших світових фірм здатна значно полегшити життя навіть починаючому фокусникові, а «просунутого» зробити справжнім професіоналом. Трюкові карти майстерно експлуатують інерцію людського мислення – ми адже звикли вважати всі карти в колоді стандартними по кольорі, розміру, товщині й т.д. Отож, фантазія виробників трюкових карт просто не знає границь!
Є карти «невидимі» - колір їхніх сорочок сполучається із сукном стола або рукавичками фокусника. Є трюкові колоди із двосторонніми картами (у них лицьова частина по обидва боки) Показуючи таку карту глядачеві, фокусник елементарно сам бачить її номінал і достоїнство. Є трюкові колоди, у яких кілька карт усього на полмиллиметра ширше або длиннее інших - але досвідчені пальці без праці знайдуть їх і «у темну». Є трюкові карти, лицьові й зворотні боки на які з'являються після пари мінут висвітлення (фотоефект), є з мінливим кольором сорочок, є з можливістю зробити всі 52 карти одного номіналу - наприклад, тузом пік. Подібна продукція забезпечується докладною інструкцією, проста у використанні й здатна принести масу позитивних емоцій у ваше життя!
Кількість карткових фокусів не піддається обліку ніякою статистикою, можна лише сказати про порядок цифр – рахунок іде на тисячі. Якість карткових трюків і фокусів теж займає найширший спектр ілюзійної майстерності – від елементарних, які й дитина легко освоїть, і до високопрофесійних, чий секрет ведений лише деяким присвяченим. Перед тим, як перелічити деякі карточно-трюкові премудрості, озвучимо кілька обов'язкових правил при проведенні карткових фокусів.
П'ять «ніколи не можна» для карткових фокусів
1. Ніколи не можна сповіщати глядачів про ефект, що готується, від фокуса - тобто розкривати його «ізюминку» ДО виконання. Такою непомірною балакучістю фокусник і глядачів попередить, у який момент треба виявити уважність, і у випадку трюкової невдачі красиво «вийти з положення» навряд чи вийде.
2. Ніколи не можна видавати секрети фокусної технології, навіть після подання. Трюки показуються за кілька мінут, а розучуються багаторазово довше – цінуєте свою працю!
3. Ніколи не можна представляти однаковий набір фокусів тим самим глядачам. По-перше, при повторах увага людей загострюється на ваших конкретних діях, що підвищує ймовірність «викриття». По-друге, тим самим ви створюєте стійку думку про вбогість вашого фокусного репертуару.
4. Ніколи не можна сперечатися й вуж тим більше лаятися із глядачами. Фокуси показуються для них, і глядач завжди правий (прямо як клієнт у магазині!) Як би не хотілося вам гаркнути на надто уважного паливоду, у весь голос заявляющего «А в дядька в рукаві ще два тузи ховаються!» - терпите, посміхайтеся…і вдосконалюйтеся!
5. Ніколи не можна заспокоюватися й лінується. Чемпіоном роблять тренування – і не тільки в спорті. Тренуйтеся, працюйте, розучуйте нові фокуси до автоматизму – і успіх буде вашим частим гостем.
Тепер розповімо про деякі карткові трюки докладніше – так сказати, сеанс фокусної карткової магії з викриттям і поясненнями.
Строката стрічка
В багатьох карткових фокусах потрібно показати глядачам всю карткову колоду особами або сорочками карт одночасно. Та й сама по собі така «строката стрічка» королів, тузів і інших карткових елементів підсилює ефектність виступу й характеризує спритність у керованості колодою. Крім того, динамічне раскладывание стрічки з карт здатно відволікти увага глядачів – а у фокусах з картами цей істотний доданок успіху!
Для раскладывания «строкатої стрічки» колоду попередньо необхідно злегка повернути навколо своєї осі, після чого покласти на стіл. Чотири пальці правої руки (якщо ви – правша) кладуть на колоду й рівномірно ведуть неї убік попереднього повороту, злегка притискаючи до стола. Карти будуть рівномірно розкладатися стрічкою за умови постійної швидкості руху руки й сталості ж тиску на основну колоду. Тобто в цьому фокусі головне – підібрати комфортну для вас швидкість руху руки й силу тиску на колоду. Для початку варто практикуватися на столах, покритих скатертиною – шорсткість поверхні сприяє рівномірній стрічці з карт. Надалі, після придбання навичок, можна перейти й на гладкі (поліровані) столи, тим більше що на них ефектно смотрится переворот вашої «строкатої стрічки» - коли одним невловимим рухом весь ланцюжок карт перевертається сорочкою або особою нагору! Для «перевороту» головне – щоб споконвічно карти лягли рівномірно, і тренування – більше нічого!
Фокусник простягає глядачам щільне віяло з атласних карт, пропонуючи вибрати одну з них, і повернути йому, не повертаючи лицьовою стороною. Повернута карта «поринає» назад у колоду, трохи треба кілька тасующих рухів.…До речі, як варіант – можна віддати перетасувати карти кому-небудь із глядачів. Одержавши у свої руки повністю перемішану колоду, фокусник бере дві крайні карти, із зусиллям вставляє їх у колоду, вдавлює – і обрана глядачем карта з'являється з торця!
Секрет трюку простий і немудрий. Коли фокусникові повертають обрану карту, він бере її більшим і середнім пальцями, приберігаючи вказівний для спеціальної «місії». Перед тим, як вставити карту в колоду, нігтем вказівного пальця він злегка натискає на її торець. слід, Що Вийшов, цілком достатній, щоб побачити його з торця колоди. Згодом (після перемішування) цю карту неважко витягтися за допомогою двох інших, вставлених з боків від її.
Ні, з гарячливими напоями це фокус нічого загального не має. Алкоголь взагалі не кращий помічник і союзник у карткових справах, скоріше навпаки. Назва трюку пов'язане з раскладывание карт у п'ять стопок. Забігаючи вперед, скажемо – у цьому раскладывании й таїться секрет фокуса.
Розташувавшись за столом разом з 4 учасниками, фокусник роздає кожному по п'яти карт і пропонує запам'ятати їх (можна попросити запам'ятати трохи або всього одну карту – неважливо). Потім карти збираються й розкладаються на столі в п'ять стопок, глядачам пропонується вибрати будь-яку стопку. Взявши названу стопку, неї розвертають особою до глядачів, задається питання – «Тут є ваша карта?»…Ледь хто-небудь із учасників говорить «Так!» - йому відразу пред'являється його карта!
Секрет трюку – збирати карти від глядачів потрібно строго послідовно, у результаті ваші карти виявляться зверху всіх зібраних. Потім, розкладаючи з по однієї в стопочки на столі, успіх фактично гарантований. У кожній з отриманих стопок карти будуть лежати саме в тій послідовності, у якій сидять глядачі за столом! Якщо на питання «Тут є ваша карта?» відповість «Так!» третій учасник – виходить, його карта буде третин у стопці, якщо четвертий – карта буде четвертої й т.д. Таким чином, постарайтеся відволікти глядачів-учасників у процесі збору карт від збереження порядку в складається колоде, що, – розмовами, жартами й т.п.
З колоди вибираються вісім карткових дам і королів і розкладаються у дві стопки по «половому» ознаці – дами окремо, королі окремо. Потім стопки кладуть одна на іншу, глядачам пропонується зняти міні-колоду, що вийшла, скільки завгодно раз, фокусник ховає колоду за спину.…І витягає через спину (не дивлячись!) карти попарно – строго по мастях!
Секрет трюку досить простий. Якщо попередньо розкласти дам і королів в однаковому по мастях порядку, то ніякі «зняття» із загальної колоди не порушать порядку мастей. Досить буде за спиною брати одну карту зверху колоди, а другу – знизу, і фокус пройде на ура. Правда, фокусник і сам не знає, яка саме пара короля й дами зараз з'явиться – але піковий король буде з піковою дамою, а червовый – зі своєю «серцевою половинкою» гарантированно!Рука-
Магніт
Фокусник повідомляє про свої здатності піднімати карти розкритою долонею, після чого дістає колоду й пропонує глядачам переконатися в її «нормальності», Більше того – можна й руки фокусника обстежити на предмет їхньої липкості, відсутності хитромудрих гачків і т.п. Тепер, коли чистота експерименту не викликає сумнівів, розкрита рука кладе на ігровий стіл, і під неї підсуваються карти – так, що в результаті з-під руки стирчить ціле віяло. Рука повільно піднімає над столом – карти піднімаються разом з нею! Фокусник розводить пальці убік – карти висять! Демонстрація кінчається ударом руки об стіл – і карти розсипаються…
Головна складність трюку – після огляду рук надягти на великий палець петлю з капронової нитки, другий кінець якої заздалегідь закріплений на ґудзику рукава. Коли під долоню просовуються карти, вони виявляються між ниткою й рукою. Капронові нитки мало того, що досить міцно й можуть утримувати навіть повну колоду карт, їх практично не видно на тілі, так що долоня після фокуса можна показувати без побоювань. Фінальний удар об стіл зміщає карти з рівноваги – і вони вільно випадають.
«Де дама треф?»
Для цього трюку буде потрібно звичайна колода карт, що після перетасування фокусник безладно розкидає на столі й запитує в глядачів – «Де дама треф, як ви думаєте?» Коли хто-небудь із глядачів указав на довільно лежачу карту, треба друге питання – «А де шістка чирв (наприклад)?» Коли піднята й ця карта, фокусник заявляє, що туза пік він «знайде» сам, піднімає третю карту, демонструє всі три глядачів – у його руці всі названі карти!
Секрет трюку – у спритності «підглядання» при відкритті карт. Помітивши саму нижню карту після тасування (у нашім прикладі – це дама треф), необхідно зафіксувати її місце на столі після розкидання колоди. Піднімаючи першу зазначену глядачем карту, підглянете її. Це зовсім не так складно, досить попрактиковаться. Знаючи, яку карту ви підняли (у нашім прикладі першої буде шістка чирв), запитуєте в глядачів про неї, піднімаєте другу карту, теж акуратно підглядівши. Зрозуміло, це туз пік! І останню карту фокусник бере зі стола, заздалегідь примітивши місце – заявляючи про туз пік, підбирається дама треф.
При достатній натренированности такий трюк здатний зробити відмінне враження. Зрозуміло, необхідно відволікати увагу аудиторії в самі відповідальні моменти – розмови, ефектні жести й т.д.
Вольт – класика жанру
Вольт – один з наріжних каменів карткових трюків, являє собою обмін місцями нижньої й верхньої частин колоди. Таким чином, ті карти, що лежали внизу колоди, виявляються зверху. Майстерно проведений вольт дозволяє досвідченим шулерам повернути колоду після «зняття» у первісне положення, але взагалі застосування вольта значно ширше.
Класичний вольт виконується двома руками. У ліву руку беруться карти – за довгу сторону й сорочкою нагору, як при здачі, великий палець із одного боку, всі інші – з іншої. Мізинцем лівої руки колода ділиться на дві частини, мізинець придавлює ті карти, які потрібно «відправити» наверх. Права рука накриває колоду, великий палець лягає на торці тільки верхньої половини карт (уже відділених мізинцем лівої руки!) Верхні карти просуваються від себе з одночасним підйомом далекого краю нижніх карт і їхнім поворотом навколо своєї осі. Стискаючи руки, фокусник складає обидві частини колоди разом – обмін верхніх і нижніх половин колоди відбувся!
Спочатку вольтів здається досить складним у здійсненні. Тренувати його потрібно повільно, дотримуючи синхронності й правильність рухів. Зате у відточеному виді вольтів смотрится з боку як швидкий стиск рук – а колода вже непомітно «знята» так, як потрібно фокусникові.
Міст – базовий трюковий елемент
Мостом у карткових фокусах прийнято називати прийом поділу колоди точно по обраній карті, технологія виконання схожа на вищеописану процедуру про вольт.
Карти беруться за довгу сторону лівою рукою, великий палець – зверху колоди. Права рука накриває карти, її великий і підмізинний палець прогинають всі карти за допомогою вказівного пальця лівої руки, і відразу вигинають верхню частину колоди на себе. У результаті вигнуті будуть обидві половини колоди, причому в різних напрямках. Завдяки еліптичному зазору, що вийшов мініатюрному, будь-який глядач зніме колоду саме по цій лінії! Міст – прийом універсальний, його комбінують із багатьма трюками – помилкове й індійське тасування й інші.
Загадка обраної карти
«Обчислити» обрану глядачем карту буває потрібно для безлічі карткових трюків. Розповімо про два способи такого обчислення – досить простих, але ефективних.
1. Коли обрана карта вертається глядачем у розсунуту віялом колоду, підкладете під карту мізинець. Тепер, швидко склавши колоду, інші пальці прикриють ваш мизинчик – і глядачі не помітять, що він ділить карти на дві частини. Досить злегка стиснути пальці, верхня частина колоди підніметься – і ви заметете повернуту карту.
2. Те ж саме, тільки замість стиску колоди використовується вольт і обрана карта переноситься в самий низ. Тепер можна запропонувати глядачеві зняти або самому перетасувати карти – і в процесі повернення всієї колоди відхилити карти під необхідним кутом, щоб помітити саму нижню! Тепер у тасуванні можуть брати участь хоч всі глядачі одночасно – обрану карту ви вже знаєте.
Форсаж – ілюзія вибору
Форсаж можна назвати дзеркальним відбиттям попереднього фокуса. Таким прийомом глядач вибирає із всієї колоди саме ту карту, яка необхідна фокусникові, причому в «выбирающего» підтримується стійка ілюзія вільного вибору! Форсаж – це сполучення вправності рук і відволікаючих маневрів (розмови, жести, міміка та ін.) От кілька способів форсування карт:
1. Математичний спосіб. Необхідна карта розташовується за кілька кроків верху колоди (наприклад, третя зверху). Глядачеві пропонується назвати довільне число від п'яти до двадцяти. Нехай він назвав «14». Фокусник відкладає карти в окрему стопку, супроводжуючи цей процес рахунком уголос, причому доходить до шістнадцятої карти! Далі потрібно розіграти подив – « А-Ааа, ви ж сказали чотирнадцять! Вибачите, секундочку…»Стопка карт переноситься цілком на іншу колоду, відлічується тепер уже 14 – і чотирнадцятою картою буде саме форсируемая. Яке би число карт глядач не назвав – досить відкласти на 2 карти більше (за умови, що форсируемая карта лежить третин від верху)
2. Спосіб «У чохлі», для нього буде потрібно деякий реквізит. Форсируемая карта підклеюється усередину двостороннім скотчем (чим менше смужка скотча – тим краще), інші карти акуратно вкладаються у футляр. Нахиливши футляр під кутом, карти з нього виїжджають, тасуютя, і містяться назад. При повторному витягу форсируемую карту необхідно витягтися разом з іншим (прийде потренироваться, розраховуючи силу стискання футляра, швидкість його нахилу й т.д.) У підсумку форсируемая карта буде зверху колоди, фокусникові залишається запропонувати глядачеві зняти її й запам'ятати.
«Я – найбільший фокусник із часів незабутнього Гудини!»
Трюк починається з перемішування повної карткової колоди, після чого довільному глядачеві пропонується розділити карти приблизно навпіл і забрати собі кожну з половин. Фокусник просить глядача перерахувати кількість карт у його половині колоди. Нехай вийшло 25 – виконуючий трюк варто запам'ятати суму цих цифр: 2 + 5 = 7.
Тепер потрібно показати глядачам сьому знизу карту у своїй половині колоди (сам фокусник не бачить її лицьову сторону), після чого карти фокусника кладуть на напівколоду глядача й здаються по однієї на стіл. Для додаткового ефекту ця здача супроводжується жартівливою фразою: «Я – найбільший фокусник із часів незабутнього Гудини!», причому кожна карта відкривається на кожному складі. На останньому складі приповідки з'явиться саме та карта, що показували глядачам.
Секрет фокуса – в елементарній математиці. Вся описана послідовність дій приведе до того, що загадана карта виявиться дев'ятнадцятої зверху. Так що будь-яка фраза, що складається з 19 складів, дозволить створити маленьке фокусне чудо!
Дивна математика
Повна колода карт тасується, кілька разів зрушується й кладе на стіл. Фокусник записує щось на папірці, звертає її й кладе на стіл (можна глядачам віддати). Зверху знімаються 12 карт і розкладаються особою нагору на столі. Глядачів просять вибрати 4 довільні з них, інші вісім убираються під колоду. Тепер – маніпуляції з обраними чотирма картами докладно:
На кожну з «чудової четвірки» потрібно покласти таку кількість карт, щоб їхня сума разом з достоїнством нижньої склала 10. Тобто на «картинки» і десятку не кладе ні однієї, на двійку – 8, на п'ятірку – п'ять і т.д. Тепер потрібно скласти достоїнства карт із обраної четвірки. Нехай, наприклад, це будуть король, десятка, двійка й п'ятірка: 10 + 10 + 2 + 5 = 27. Фокусник відраховує 27 карт із колоди, що залишилася, - і 27-ой картою буде та, чий номінал він записав заздалегідь і передав листок глядачам!
Секрет трюку – непомітно переглянути саму нижню карту в колоді (наприклад, перед тим, як покласти колоду на стіл). Після того, як вісім карт будуть підкладена знизу – записана карта виявиться сороковий зверху. Якщо всі описані далі дії виконати точно – загадана карта відкриється обов'язково.
Миттєва знахідка
Фокусник пропонує глядачеві вибрати будь-яку карту з колоди й заявляє, що відшукає загадану карту «наосліп» і всього за пару секунд. Більше того – фокусник демонструє, як саме він відшукає карту, супроводжуючи свої слова діями – колода на секунду заводиться за спину природним рухом і відразу вертається назад, перед «світлі очі» глядачів. Обрану карту пропонується вставити назад у колоду, руки трюкача знову на секунду ховаються за спиною…і обрана глядачем карта виявляється єдиної в колоді, що лежить особою нагору! Всі інші карти лежать особою долілиць!
Секрет трюку – при першому русі рук за спину вся колода перевертається, крім першої карти (важливо ідеально вирівняти колоду, щоб випадково не блиснула «особа» якої-небудь карти) При другій подорожі рук за спину перевертається вже лицьова карта – і вставлений картонний листочок виявляється єдиним, хто пливе в колоді «проти плину»…
Розірвана карта – як Фенікс із попелу…
Обрану глядачем карту загортають у хустку й розривають на чотири частини. Після розгортання хустки в ньому перебуває всього одна четвертушка розірваної карти – причому ця частина ідеально підходить до раптово, що з'явилася в тасуемой фокусником колоді, порваній карті! Ефектно? Тепер – подробиці:
1. Перед фокусом у будь-якої карти відривається кут (він більше не знадобиться), ушкоджена карта укладається в колоду другої зверху. Після того, як глядач вибрав карту, колоду відразу кладуть на стіл особою нагору, при цьому сама нижня карта віддаляється – на ній фокусник показує напрямки розривів, наприклад. Тепер карта з відірваним кутом виявляється самої нижньою. її карту, Що Прикривала, кладуть наверх колоди.
2. Взявши обрану глядачем карту, фокусник відриває від її приблизно такий же шматок, як від нижньої карти в колоді й кладе долілиць колоди – особою нагору на власну карту із завчасно відірваним кутом. Важливо, щоб відірвані кути розташовувалися по діагоналі друг від друга.
3. Поки глядач ставить розпізнавальний знак на відірваній їм четвертинці карти, фокусник імітує здачу його карти на стіл – насправді на столі виявляється « карта-заготівля». Коли карта витягається, верх колоди потрібно небагато відхилити нагору, щоб глядач його не побачив, і відразу зняти карти. Таким чином, обрана глядачем карта буде вже в середині колоди.
4. Фокусник, тримаючи карту особою до себе, рве її на 3 частині й змішує з кутом обраної глядачем карти, загортає всі обривки в хустку. Великий палець правої руки проштовхує мічений обривок ледве вище, а інші попросту залишаються в зігнутих пальцях правої руки (їх потім треба швидко опустити в кишеню)
5. Поки глядачі дивуються відсутності в хустці інших частин карти, фокусник бере колоду зі стола, причому певним чином – карти потрібно тримати за той кут, що відповідає відірваному! Тепер, якщо ліва рука буде жорстко фіксувати колоду, а права її із силою пролистывать – карта з відірваною чвертю сама вискочить із колоди! І виявиться абсолютно ідентичної шматку, загорненому в хустку!
Зараз не проблема купити й спеціальні трюкові карти – продукція таких брендів, як Bicycle, Fournier, Magic Makers і інших світових фірм здатна значно полегшити життя навіть починаючому фокусникові, а «просунутого» зробити справжнім професіоналом. Трюкові карти майстерно експлуатують інерцію людського мислення – ми адже звикли вважати всі карти в колоді стандартними по кольорі, розміру, товщині й т.д. Отож, фантазія виробників трюкових карт просто не знає границь!
Є карти «невидимі» - колір їхніх сорочок сполучається із сукном стола або рукавичками фокусника. Є трюкові колоди із двосторонніми картами (у них лицьова частина по обидва боки) Показуючи таку карту глядачеві, фокусник елементарно сам бачить її номінал і достоїнство. Є трюкові колоди, у яких кілька карт усього на полмиллиметра ширше або длиннее інших - але досвідчені пальці без праці знайдуть їх і «у темну». Є трюкові карти, лицьові й зворотні боки на які з'являються після пари мінут висвітлення (фотоефект), є з мінливим кольором сорочок, є з можливістю зробити всі 52 карти одного номіналу - наприклад, тузом пік. Подібна продукція забезпечується докладною інструкцією, проста у використанні й здатна принести масу позитивних емоцій у ваше життя!
Коментарі
Дописати коментар